Візитка

Калюжна Катерина Антонівна

вчитель російської мови та зарубіжної літератури

Гадяцької спеціалізованої школи

I – III ст. № 4

Гадяцької районної ради Полтавської області

Стаж за фахом – 34 роки

Категорія—вища

Звання—вчитель-методист

       Педагогічне кредо:                                   Девіз учителя:

Не забороняти, а направляти;              «Початок науки – розум,

Не керувати, а співкерувати;                  початок розуму – терпіння»

Не примушувати, а переконувати;                                        Е.Колієв.

Не командувати, а організовувати.

            Швидко плине час, змінюється життя. Справжній інформаційний бум засвідчує людська цивілізація останнім часом. Обсяг інформації стрімко зростає – за деякими даними, він збільшується вдвічі кожні три роки. Все це вимагає змін і в освіті.

Сучасна школа покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й вимогам суспільства. Саме школа мусить шукати нові підходи до навчання і виховання майбутніх громадян країни, аби повернути престиж знань та інтерес до процесу навчання. І в цьому контексті першочерговим складним відповідальним завданням є формування в дитини рис нового світогляду і особистісних рис громадянина.

На сучасному етапі розвитку освіти головним виміром результативності педагогічної майстерності є здатність молоді повноцінно жити й активно діяти у новому світі, постійно вдосконалюватися. Особистість має бути компетентною, соціально-активною, інтелектуально-розвинутою, полікультурною, комунікабельною.

          Враховуючи ці фактори, вважаю важливим і перспективним напрямок роботи з теми «Формування життєвих компетентностей учнів через упровадження проектного навчання на уроках світової літератури».

          Актуальність даної проблеми полягає в тому, щоб навчити школярів застосовувати знання, отримані на уроках, у реальному житті. Саме світова література, яка залучає учнів до скарбниці духовних та моральних цінностей загальнолюдської культури, дає можливість орієнтуватися у світовому літературному просторі, надихає на пошуки власного «Я».(Додаток А)

               Отже, метою даної теми є формування читача як високодуховної, морально-активної, інтелектуальної та творчої особистості, яка вміє приймати рішення, робити вибір, нести відповідальність, безконфліктно співіснувати.

                                                                РОЗДІЛ 1

 НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ

ПРОБЛЕМНОГО ПИТАННЯ

                                   «Урок – основна ланка навчально-виховного 

                                     процесу, де учитель щоденно здійснює освіту, 

                                     виховання і всебічний розвиток учнів»

                                                                В.О.Сухомлинський

       Усвідомлюючи, що метою мистецтва взагалі, а літератури зокрема є людина з глибиною тих психологічних процесів, що відбуваються у її душі, та народ, з його довгим національним історичним шляхом, буттям та долею, молода людина замислюється і над власним життям, і над життям свого народу.

Важливо, щоб це усвідомлення стало надбанням цілісної, гармонійно розвиненої особистості, тому діяльність учителя на уроці та в позакласній роботі має бути спрямована на формування життєвих компетентностей учнів, які реалізується через творчість учителя, педагогічні технології, методи інтерактивного навчання, методи навчання, яке розвиває.

Перелік ключових компетентностей у нашій країні визначено наказом МОН №371 від 05.05.2008 р. зокрема таких, як уміння вчитися, здоров’язберігаюча, загальнокультурна, соціально-трудова, інформаційна.

У своїй роботі спираюся на досвід вчених, які висвітлили проблему спрямованості освітнього процесу на формування та розвиток компетентностей: І.Агапов, В.Болотов, С.Дока, В.Краєвський, В.Ледньов та інші.

Компетентнісний підхід до освіти розглядається також українськими вченими за різними напрямами: уміння вчитись як ключова компетентність (О.Савченко); формування життєвої компетентності старшокласників загальноосвітніх шкіл України (І.Єрмаков, І.Ящук).

Шляхи формування компетентності учнів:

- створення умов для розвитку та самореалізації учнів; 

- засвоєння продуктивних знань і умінь;

- розвиток потреб поповнювати свої знання.

Щоб реалізувати їх, учителю треба дотримуватись певних правил:

·       пам’ятати, що головним є особистість, а не предмет;

·       вчити учнів вчитися;

·       привчати дітей думати і діяти самостійно;

·       виховувати активність;

·       враховувати суб’єктивний досвід дитини, її індивідуальні особливості та інтереси;

·      стимулювати дослідницьку діяльність учнів;

· створювати сприятливі психолого-педагогічні умови для розвитку потенційних можливостей кожного  учня в навчально-виховному  процесі.

          З точки зору педагога-практика, найбільш ефективним у формуванні життєвих компетентностей є метод проекту. Проектні технології у компетентністно спрямованій освіті – це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетентностей і самостійності учнів в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал. Ефективність методу проекту полягає в тому, що він надає життєвості роботі педагога, поєднує теорію з практикою, пов’язує навчальну діяльність з життям. Реалізація його на практиці веде до зміни ролі вчителя: він перестає бути джерелом знань для учнів і перетворюється на організатора пізнавальної діяльності школярів.

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-ті роки минулого століття в США. Його називали також методом проблем, і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Джоном Дьюі та його учнем В.Кілпатріком. Вони пропонували будувати навчання на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в цьому навчанні.

Ідеї проектного навчання виникли і в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів під керівництвом педагога С.Т.Швацького в 1905 році.

Метод навчальних проектів у наш час переживає своє «друге народження», адже він не тільки відповідає підходам до модернізації освіти в цілому і компетентнісному підходу зокрема, – завдання методу співпадають із вимогами особистісно орієнтованого і розвивального навчання – педагогічних технологій, які набули поширення в останні роки.

      Саме метод проектів стає одним із пріоритетних засобів вирішення проблем створення школи мислення замість школи навчання, адже характерними ознаками цього методу є те, що:

·      процес набуття знань будується на принципі  диференціації навчання в залежності від особистих рис учнів;

·   діти в процесі створення проекту навчаються співпрацювати, виховують у собі толерантність, здатність до взаєморозуміння, вчаться уникати конфліктних ситуацій;

·   проектна діяльність стимулює соціальну активність, надає можливість відчувати радість творчості;

·   учнівське проектування можна «вписати» в традиційну класно-урочну систему навчання, воно допомагає вирішити проблеми виховної роботи;

·        проектна діяльність надає можливість учням самовдосконалюватися і  

самостверджуватися.

 В основі проектної технології лежить розвиток основних компетенцій:

·        пізнавальних навичок учнів;

·        уміння орієнтуватись у різних джерелах інформації;

·        застосувати на практиці отримані знання;

·        планувати, прогнозувати, оцінювати, зіставляти, порівнювати, виділяти головне, - робити висновки;

·        виробляти особисту думку;

·         презентувати результати проектної діяльності.

Метод проекту активізує всі аспекти особистості учня: його інтелектуальну й емоційну сферу, його індивідуальні особливості, впливає на розвиток цілеспрямованості, комунікабельності, креативності, усвідомлення моральних цінностей. Проектна діяльність спонукає самого педагога до самовдосконалення й саморозвитку, підвищує його фаховий рівень,  сприяє тому,  щоб зробити процес навчання цікавим і продуктивним, щоб залучити до роботи кожного учня, тим самим розвивати інтелектуальні і творчі здібності.

 Необхідною умовою роботи за проектною технологією є усвідомлення учнями життєвої необхідності знань, а також умінь і навичок, які розвиваються під час діяльності в рамках проекту.

 Учитель повинен пропонувати для проектної роботи тільки те, що цікаво учням, враховуючи вік та нахили дитини та віддавати перевагу груповим проектам. У проектній групі формуються навички співробітництва, не останню роль у досягненні кінцевого результату відіграє й елемент змагання.

 Оскільки метод проектів – це організаційна форма роботи, яка спрямована на опанування навчального  матеріалу і складає частину предмету, важливим є чітке планування етапів роботи і виконавців, а саме: вибір теми або проблеми, планування проекту, процес дослідження, результати, висновки, презентація  роботи, оцінка результатів і процесу. Тобто проект – це «П’ять П»: Проблема – Проектування – Пошук інформації – Продукт – Презентація.  

Основні труднощі, які виникають підчас виконання проекту, –  це інтеграція його в класно-урочну систему. Практика показала, що повноцінна реалізація проекту у старших класах може відбуватися на спарених уроках. Захист групових проектів може відбуватися на уроці. Це стосується моно-проекту. Якщо говорити про міні-проект, то його виконання не вимагає особливої підготовки –тільки знань, отриманих на уроках. Тому його доцільно проводити на уроці без спеціальної підготовки.

Робота над проектом потребує великих витрат часу і неабияких організаційних здібностей учителя, тому використовувати його варто кілька разів на рік в одному класі.

Найбільшого застосування методу проекту потребують:

          урок-огляд ;

урок-біографія письменника;

урок розвитку мовлення;

урок тематичного оцінювання.

Слід пам’ятати, що планувати проектну діяльність у різних класах потрібно відповідно до вікових особливостей учнів. Адже для певного віку характерні критичні етапи, коли змінюється зміст і форма художньо-творчої діяльності й відповідно її вплив на загальний, творчий і літературний розвиток.

 У 5-7 класах доцільно проводити такі види проектів: створення ілюстрацій, кросвордів, інсценізування, написання  наслідувальних творів (казка,байка, вірш, балада), листів, щоденників.

У 8-9 класах – театралізація , ілюстрування, створення віртуального музею, прес-конференція, рекламний постер, створення коміксів.

У 10-11 класах – створення наочності до уроку, презентацій, відеороликів, рольові проекти за зразком ток-шоу, круглий стіл, наукова конференція, тематична атестація, досьє, урок-дослідження.

Готуючись до уроку за методом проектів, я пропоную учням наступні типи навчальних проектів.

Дослідницький – дослідження художнього твору. Він дає змогу активізувати й розвивати розумові здібності учнів, їхнє мислення, пам'ять, привчає до уважності, спостережливості, відповідальності.

Працюючи над таким проектом, учні вчаться аналізувати текст, доводити, ділитися враженнями, цитувати, робити висновки, узагальнення, обов’язково висловлюючи своє ставлення до подій, героїв, проблем, порушених у творі. Наприклад, учні 10 класу досліджували ознаки детективного роману у творі Достоєвського «Злочин і кара», учні 11 класів працювали над проектом «Демонічні сили в романі Булгакова «Майстер і Маргарита» та «Образи-символи в романі «Майстер і Маргарита».

Інформаційний – зорієнтований на збирання інформації. Це проект інтегрованого характеру. Учні отримують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей. Вони збирають цікаві факти із життя письменника, які допомагають краще зрозуміти його як особистість, знаходять відомості про різні варіанти твору, складаюсь географічні маршрути письменника, створюють карти подорожей героїв тощо.  Так,  вивчаючи «Різдвяну пісню у прозі», учні 6 класу підготували груповий проект. «Маршрут подорожі Ебенезера Скруджа».

Ігровий – зорієнтований на опрацювання учасниками проекту ролей. Розробка і реалізація проекту найбільш складна. Беручи участь у ньому, проектанти приймають на себе ролі літературних або історичних персонажів. Ступінь творчості тут дуже високий. Так, група учнів 10 класу підготувала проект «В лабіринтах людської душі», в якому за допомогою героїв літературних творів ХІХ ст. намагалась показати, що інтерес до внутрішнього світу людини був чи не найголовнішим у творах митців тієї епохи.

Творчий – передбачає створення та презентацію матеріалу, який розвиває певну тему. На уроках учні пропонують презентації життєвого та творчого шляху письменника, фотопроекти, відеоролики, сценарії літературно-музичних композицій, кросворди, листи герою, свої перші поетичні збірки,  тощо.

Практично-орієнтовний – спрямований на вироблення конкретних дій. Учні складають словники власних назв, чинів, звань літературних героїв, пам’ятки, ментальні карти, тощо. Цінність проекту полягає в реальності використання продукту на практиці.

          Ментальна карта. Це цікавий графічний прийом, який відображає процес мислення і структурування інформації у візуальній формі.

Ментальна карта використовується для того, щоб:

-            «застенографувати» ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви обмірковуєте завдання;

-            оформити інформацію так, щоб мозок легко її сприймав, записати «мовою мозку».

Для створення карти використовуємо білі аркуші, фломастери, кулькові ручки, олівці, малюнки, ілюстрації. (Додаток Б)

               Перед початком  роботи над проектом учитель має провести консультацію, мета якої дати загальну інформацію про проект, сформувати інтерес до проектних завдань. Наприклад, пояснити суть проектного методу, показати варіанти виконаних проектів, акцентуючи увагу на елементах творчості, ознайомити школярів із процедурами виконання проектів, оцінювання, а також  із правилами та основами проектної діяльності та вимогами до проектів.

Перелік вимог до проекту

              1. У проекті обов’зково має бути вирішена яка-небудь проблема.

              2. У процесі роботи проводиться дослідження.

              3. Дослідження, як і сам проект, виконується учнями самостійно.

              4. Учитель виступає в ролі консультанта, не втручаючись у виконання проекту.

              5. Результати виконаного проекту повинні мати практичну вагомість.

              6. При виконанні проекту групою учнів необхідно визначити роль кожного із учасників.

              7. Результати виконаних проектів повинні бути оформлені.

              8. Після закінчення роботи над проектом необхідна рефлексія: аналіз причин невдач і позитивних результатів.