понеділок, 28 березня 2016 р.

Вірші Вовк Ілони



Я  дарую  дощам  свої  думи,
Ну  а  пісню  свою  шлю  весні.
Свої  мрії  малюю  я  літом,
А  з  морозом  бриню  на  струні.

Собі  друзів   шукаю  за  словом.
Ворогам  я  не  дам  те,  що  є.
Кличу  рідними  схожих за  кров'ю,
А  батьки – це коріння  моє.

Я  не  схожа на  всіх, разом  взятих,
Розум  цілісний  маю  я  свій.
Не  боюсь  ворогів  я  заклятих,
Бо  іду  по  дорозі  своїй


                                         

 
                  Нічка

               Спати, спати…
               Ніч прийшла.
               Білу ковдру принесла.
               І не треба день чекати,
               Треба нічку вміть кохати.

               Зірочки – то її очі.
               Очі, вірю, є у ночі.
               Вона бачить всіх завжди,
               А її не бачиш ти.

                Ніч – не дівка молода
                Й не бабусенька стара.
                Вона мудра й мовчазна,
                Тиха, темна…і одна.
                Спати, спати…

                Ніч прийшла.
                Тобі спокій принесла.
                Ти зумій її кохати -
                Ніч про тебе буде дбати.