вівторок, 29 березня 2016 р.
понеділок, 28 березня 2016 р.
Вірші Вовк Ілони
Я дарую дощам
свої думи,
Ну
а пісню свою
шлю весні.
Свої
мрії малюю я
літом,
А
з морозом бриню
на струні.
Собі
друзів шукаю за
словом.
Ворогам
я не дам
те, що є.
Кличу
рідними схожих за кров'ю,
А
батьки – це коріння моє.
Я
не схожа на всіх, разом
взятих,
Розум
цілісний маю я
свій.
Не
боюсь ворогів я
заклятих,
Бо
іду по дорозі
своїй
Нічка
Спати, спати…
Ніч прийшла.
Білу ковдру
принесла.
І не треба день
чекати,
Треба нічку
вміть кохати.
Зірочки – то її
очі.
Очі, вірю, є у
ночі.
Вона бачить
всіх завжди,
А її не бачиш
ти.
Ніч – не дівка
молода
Й не бабусенька
стара.
Вона мудра й
мовчазна,
Тиха, темна…і
одна.
Спати, спати…
Ніч прийшла.
Тобі спокій
принесла.
Ти зумій її
кохати -
Ніч про тебе
буде дбати.
Підписатися на:
Дописи (Atom)